Досить набивати кишені власників магазинів власними коштами, які мали б іти в бюджет громади на розвиток села (на будівництво амбулаторії, дитячого садочка, школи, доріг, водопостачання та водовідведення і т.п.)
Відповідно до Закону України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» з 01 січня 2015 року в Україні впроваджено акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів.
До підакцизних товарів відносяться: алкогольні напої, пиво, тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, нафтопродукти, насамперед, бензин та дизельне пальне, паливо моторне альтернативне, біодизель, скраплений газ.
Платниками податку є суб’єкти роздрібної торгівлі, які реалізують ці товари безпосередньо громадянам для їхнього особистого некомерційного використання.
Ст. 69 Бюджетного кодексу України передбачено, що акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів належить до доходів загального фонду бюджетів міст районного значення, сільських, селищних бюджетів. Тобто, якщо підакцизний товар продається на території села, то сплата цього податку надходить до бюджету сільської ради.
Наприклад, ви в магазині за шістдесят гривень купили пляшку горілки чи іншого підакцизного товару. Власник цього магазину повинен перераховувати три гривні податку, який спрямується у сільський бюджет, а отже, у розпорядження територіальної громади. Саме з цих коштів ремонтуються дороги, розвиваються дитячі садочки, встановлюються ліхтарі, прокладаються тротуари, тощо. Якщо вам не байдуже до того, що робиться в селі, зробіть перший крок свідомого громадянина – прослідкуйте, щоб заплачені вами три гривні податку, потрапили до бюджету громади, а не у карман підприємця-шахрая.
Для цього потрібно зовсім мало – проявити свою правосвідомість. Коли купуєте підакцизний товар вимагайте, щоб вам видали чек за покупку. Не зупиняйтеся на цьому, прослідкуйте, щоб чек видали і тим, хто стоїть поруч з вами в черзі. Крім того, зверніть увагу на те, чи у чеку, який вам видали, зазначений акцизний податок і його сума.
Кожен мешканець повинен розуміти, що ідучи в магазин чи заправляючи автомобіль, тобто купуючи підакцизний товар, він не просто сплачує кошти, а отримавши на руки чек, тобто придбавши товар легально, він одразу перераховує до місцевого бюджету кошти, зробивши свій внесок у розвиток села.
Реалізація підакцизних товарів за готівку передбачає використання відповідним чином зареєстрованого касового апарату. Але деякі підприємці не показують реального виторгу. Тобто свідомо не видають розрахункові документи споживачам, які купують товар, в тому числі і підакцизний. Несплачені податки не поступають до бюджетів. А це недофінансування соціальних програм. Тому громадянам варто бути свідомими, бути своєрідними контролерами і пам'ятати, що купуючи підакцизний товар, споживач може вимагати від продавця розрахунковий документ.
Можливо хтось скептично посміхнеться: «І що вони зроблять за ті три гривні?». А ви придивіться скільки у магазинах, павільйонах і кіосках реалізовується алкогольних та слабоалкогольних напоїв, пива, тютюнових виробів – десятки тисяч одиниць товару. І значна їх частина продається без чеків, а відтак, громада недоотримує значних сум.
Звичайно, одразу змінити весь світ не вийде. Але як сказав відомий французький філософ і письменник Мішель де Монтень: «Наше щастя чи наше нещастя залежить тільки від нас самих».
І ще трішки статистики для кращого розуміння поточного стану речей: за перше півріччя 2016 року до бюджету сільської ради зараховано Акцизного податку на суму 4 272 815,55 грн. (а це 27% від податкових надходжень загального фонду).
Як видно з наведених вище діаграм основні надходження від даного виду бюджетоутворюючого податку зараховуються до бюджету від АЗС (тут без варіантів – чеки дають завжди), тоді як надходження від магазинів та ресторанів дуже скромні. Якщо подивитись на останню діаграму де відображена структура надходження Акцизу від роздрібних магазинів та ресторанів із виділенням Фори і Кідева - то побачимо шокуючу статистику – і причина тут всім відома не дають чек. Судячи з цих даних значна кількість роздрібних магазинів практично не продає горілку, пиво, цигарки, вино і уже давно мала би збанкрутіти – розрахункова реалізація ОДНА пляшка горілки раз на три дні одним магазином!!!
Якщо кожен мешканець попросить дати чек, якщо придбає товар в легальному місці, то ми зможемо з кожним роком все більше наповнювати сільський бюджет. І без додаткових розрахунків зрозуміло, що фактичні надходження акцизу від роздрібних магазинів на території Сільської ради у декілька разів нижчі від того, що сплачує кожен з нас за підакцизний товар (купуючи пиво, цигарки, тощо) – мільйони гривень потрапляють не до бюджету, а у кишені власників магазинів. Це - немалі кошти і їх можна було б спрямувати для розвитку наших населених пунктів.
Нова форма фіскального касового чека на товари (послуги) http://tr.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/print-244704.html
